Формування нового підходу до управління

Предыдущая12345678Следующая

Роботи з теорії хаосу і теорії складності вплинули на теорію управління. Прикладом служить дуже популярна в останні роки книга П.Сенджа "П'ята дисципліна: мистецтво і практика пізнання організації". Якщо для Тейлора головні проблеми - неефективність і безглузді витрати, то для Сенджа - хаос, складність і їхній наслідок - утрата мети (безцільність).

Критикуючи тейлоровську систему поділу праці на складові частини (як і всю науку XІХ сторіччя), Сендж відзначає, що із самого початку нас учать розбивати проблему на частини, світ - на фрагменти. Хоча, видимо, у результаті складні задачі стають більш легкими для управління, ми платимо за це сховану від очей величезну ціну, не можемо бачити наслідки наших дій, утрачаємо почуття зв'язку стосовно більшого, до цілого.

У результаті менеджери є заручниками самих систем, якими покликані управляти. Вони не розуміють ні лежачу в основі цих систем динаміку, ні те, як уплинути на неї, щоб досягти організаційних цілей даної організації. Ідея про менеджера як про людину, що знає все і може спланувати роботу організації на базі наукових методів, в основному не відповідає сьогоднішньому дню.

"Осмислення систем" і є п'ята дисципліна, що винесена П.Сенджем у заголовок книги: здатність зрозуміти основні взаємозв'язки, що впливають з часом на поводження складних систем. Саме вони повинні давати менеджерам можливість "бачити цілісність".

П.Сендж відзначає, що існує обмежене число таких процесів зворотного зв'язку, які діють у будь-якій організації. Він називає їх "прототипами систем". У визначеному змісті це організаційні еквіваленти "дивних", "приваблюючих" шляхів розвитку теорії хаосу, тобто основні малюнки поводження, що постійно виникають у всіх організаціях.

Саме систематична, автоматична якість цих процесів пояснює почуття "поза контролем", що випробують багато керівників. Не розуміючи "прототипи систем", вони бачать лише якусь частину проблеми, а не всю її в цілому.

У сучасних організаціях завдання менеджерів полягає в тім, щоб зрозуміти систематичні процеси, що управляють людським поводженням, і використовувати їх. Мистецтво розуміння системи полягає в умінні доходити до причин, що лежать в основі змін. Коли ж менеджери розуміють динаміку цих прототипів, вони в стані дійсно здійснити якісь зміни. Відповідно до теорії хаосу невеликі зміни можуть значно впливати на фізичні системи. Так, вирішальною концепцією в теорії систем є система "важелів", тобто ідея про те, що невеликі, добре продумані дії іноді можуть викликати значні довгоочікувані поліпшення.



Осмислення і використання систем дозволить менеджерам створити „пізнавальну, самонавчальну організацію”. Така організація має характеристики, аналогічні складним адаптивним системам, що учені виявляють у природі. Це высокодецентралізована система, у якій при будь-якім числі процесів прийняття рішень на місцевому (локальному) рівні зберігається порядок у всій системі. Вона постійно адаптується до змін.

Разом тим в організаціях за участю людей передбачається наявність органічного контролю, що зустрічається й у природі. Подібний контроль закладений у моделях макросвітів, створених комп'ютерами для складних ділових ситуацій. З ними керівники можуть проводити експерименти у своїх організаціях, щоб виявляти приховану динаміку складних систем.

Однак наміри послідовників теорії хаосу використовувати свої пропозиції і розробки на практиці зустрічають поки опір. Так, початі в США спроби апробувати теорію хаосу і її абстрактні побудови в області ринку цінних паперів не викликали ентузіазму фінансистів з ряду причин:

· по-перше, нова теорія поки не довела свою життєздатність тим, хто оперує великими фінансовими ресурсами;

· по-друге, оптимізація портфеля цінних паперів з використанням основних постулатів теорії хаосу є непростою задачею навіть для людей з першокласною математичною підготовкою;

· по-третє, як заявив Дж.Браш, президент фірми "Коламбайн Кепіитал сервіс", якщо нелінійна модель побудови на основі теорії хаосу - панацея від усіх лих, "то люди, що, як і я, усе життя мали справу лише з лінійними моделями, будуть викинуті з бізнесу". Разом з тим японські брокерські компанії, схоже, сприйняли теорію хаосу всерйоз.

На закінчення відзначимо, що в Україні високий рівень нестабільності зовнішнього середовища бізнесу виявляється незрівнянно сильніше, ніж у країнах з розвинутою економікою. Тому так важливо для вітчизняних менеджерів нове бачення управлінських проблем, їхнє вивчення і використання в практиці управління.


0777430698925358.html
0777505931441118.html
    PR.RU™